Сухополов’янська громада розділила біль втрати: в останню путь провели військовослужбовця з міста Прилуки Костянтина Однолька

Ще одне життя, обірване війною….Від болючої звістки стискаються серця, а сльози гіркого жалю стають неминучими свідками нашої спільної втрати. Сьогодні   Сухополов’янська  громада розділила біль втрати з   Прилуцькою громадою   через втрату захисника  з міста Прилуки Однолька Костянтина Васильовича, який віддав життя за Україну.

            19 червня  2026 року очільник Сухополов’янської громади Денис Росовський,    староста Дідовецького старостинського округу Ірина Шуляк,  староста Замостянського старостинського округу Тетяна Терентій, депутати, посадовці, побратими  разом із рідними,  друзями провели в останню дорогу Героя та вшанували пам’ять загиблого  військовослужбовця з м.Прилуки Костянтина Однолька.

Народився  Костянтин Васильович 24 листопада 1986 року в місті Потсдам (Німеччина). Перший клас закінчив у Прилуцькому ліцеї №1 імені Георгія Вороного, потім продовжив навчання у Ічнянській середній школі № 4, де закінчив  9 класів. У 2001 році вступив до Ладанського  технічного училища №8, де здобув професію «Електрозварювальник». У 2005 році був призваний на строкову службу в армію, яку проходив у Військово-Морських силах України в місті Севастополі. Був мужнім, дисциплінованим і відповідальним військовослужбовцем. Після закінчення служби проживав і працював у місті Києві.13 грудня 2025 року, не вагаючись, добровільно став на захист України. Вірний своєму обов’язку та поклику серця Костянтин долучився до лав захисників, щоб боронити рідну землю, свободу й майбутнє свого народу. Серед побратимів мав позивний «Тигр», який отримав не лише тому, що народився в рік Тигра, а й завдяки своїй мужності, силі духу, рішучості та незламному характеру. Він був надійним товаришем, сміливим воїном і справжнім патріотом, який до останнього залишився вірним Україні.  Але, на жаль, 13 червня 2026 року серце захисника зупинилося  в госпіталі від  осколкових поранень, отриманих   на Сумському напрямку. Йому назавжди 39.  Костянтин Васильович віддав своє життя за Україну, за рідну землю, за мир і безпеку кожного громадянина.

Костянтин знайшов свій вічний спочинок на кладовищі в селі Замістя (Замостянський старостат)  Сухополов’янської громади.

У глибокому смутку залишилися  мама – Любов Юріївна, батько – Василь Миколайович, сестра - Яна; племінник – Платон, бабуся – Надія Костянтинівна, тітки – Антоніна Миколаївна та Ніна Федорівна, двоюрідна сестра – Алла.

Виконавчий комітет сільської ради, депутатський корпус Сухополов’янської громади висловлюють щирі співчуття рідним та близьким Захисника України! Пам’ять про Героя назавжди залишиться в наших серцях як вічне нагадування про те, якою неймовірною ціною нам дається кожен новий день.  Нехай душа загиблого воїна знайде вічний спокій. Вічна пам'ять Костянтину, справжньому патріоту та захиснику України! Не пробачимо ворогу жодне втрачене життя… Слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!