Спалювання рослинних залишків на городах – звична справа для господарів восени. Та за цим, здавалося б, безневинним заняттям, насправді чимало шкоди і людям, і природі. Але,на превеликий жаль, українці рідко звертають на це увагу.
При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бенз(а)пірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.
На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.
Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери.
Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя чи палаючого степу.
Якщо ви бачите, як несвідомі громадяни палять листя, то ви можете, керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, на законних правах боротися із паліями.
Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. До того ж, використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.
Замисліться, яку шкоду наносимо довкіллю спалюючи листя, змушуючи тим самим себе та оточуючих дихати продуктами горіння.


Фото без опису