Бажаю здоров’я, Чернігівщино!

Два роки тому цього дня кожен з нас промовив найстрашніше слово - «війна». Хоч це слово насправді було з нами і переслідувало нас починаючи з 2014 року. Тоді, два роки тому, вся країна стала на захист своєї незалежності. Ми робили все, аби гідно зустріти ворога. Усе, що треба було робити. На автоматі та з автоматом. І все, що ми робили насправді було правильним.

Сьогодні схиляємо голови перед нашими захисниками та захисницями, які віддали своє життя за нашу свободу. Вічна пам'ять!

За цей час багато чого змінилося. І попри великий біль, ми стали сильніші. Ми далі продовжуємо боротьбу із злом, що має конкретне ім’я – росія. Та все ж залишаємося вразливі до одного і того ж – до паніки.

Як і два роки тому, так і сьогодні закликаю черпати інформацію лише з офіційних джерел. Не вестися на інформаційні провокації.

Як і два роки тому: з холодною головою кожен робить свою справу задля країни, задля нашої Перемоги. З вірою в Бога та Збройні Сили України!