10 березня - день становлення одного з головних символів нашої держави.  Саме цього дня у 1865 році  на роковинах Тараса Шевченка в польському місті Перемишль уперше прозвучав майбутній Гімн України «Ще не вмерла України і слава, і воля» -  твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського. Сьогодні відзначаємо  День Державного Гімну, який став символом незламності наших воїнів, національної ідентичності і нескореності всього українського народу. Але сама історія Гімну бере початок із 1862 року, адже саме тоді Павло Чубинський написав слова, які в подальшому були покладені на музику Михайла Вербицького. Верховна Рада України затвердила цю композицію як Державний Гімн 15 січня 1992 року.

 «Душу й тіло ми положим за нашу свободу..»  - Гімн України має глибокий і пророчий сенс для нашого народу, особливо   у час повномасштабної війни росії проти України, коли українці, продовжують творити історію нашої незламності, ціною власних життів її  захисників та захисниць,  які щодня наближають  перемогу над агресором, виборюючи нашу самобутність.

       На сьогодні Державний Гімн України звучить у кожному  куточку країни як на офіційних  заходах, церемоніях, інших публічних зборах, так і в  бомбосховищах та на  передовій. Допоки звучить Гімн, ми всі єдині! Жодному ворогу не вдасться зламати наш дух, знищити наш народ  та  країну.

      Тримаймося разом та шануймо наші державні символи! День Державного Гімну України – це нагадування про важливість національної ідентичності та єдності, традицій та унікальної культури нашого народу. Все буде Україна!

Фото без опису