Зупинилося серце ще одного захисника…
Гіркота від втрати, біль, який пронизує, до якого не можна звикнути… Зупинилося серце ще одного захисника, нашого земляка Каліша Олега Олександровича з с.Заїзд (Заїздський старостинський округ). Болюча рана в серцях рідних, близьких, побратимів, Сухополов’янської громади та всієї України. Виконавчий комітет сільської ради, депутатський корпус Сухополов’янської громади висловлюють щирі співчуття рідним та близьким Захисника України. Щиро поділяємо горе сім’ї та схиляємо голови в глибокій скорботі.
Каліш Олег Олександрович народився 12 березня 1969 року в селі Львово Бориславського району Херсонської області. У 1986 році разом з сім’єю приїхали на постійне місце проживання в село Заїзд. Навчався у Прилуцькій школі №2 міста Прилуки. Після закінчення школи була служба в армії. Потім працював водієм.
У перший день війни, 24 лютого 2022 року, Олег добровільно пішов до лав Збройних Сил України захищати незалежність та територіальну цілісність нашої держави. У 2023 році Олег Олександрович тяжко захворів. Хвороба пов’язана з проходженням військової служби. Переніс не одну операцію. Тримався до останнього подиху, вірив і сподівався, що хвороба не здолає, мріяв зустріти Перемогу. Але невблаганна хвороба забрала життя ще одного воїна. Серце Олега перестало битися 11 лютого 2025 року. Йому назавжди 55 років. Олег був добрим, порядним, мав багато друзів, завжди був готовий прийти на допомогу. У глибокій скорботі залишилися мати Каліш Галина Павлівна, два сини - Богдан та Назар, рідні, друзі, побратими.
Передчасна смерть – це непоправне горе для рідних, близьких, друзів, колег. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати, коли зупиняється серце рідної людини.
Поділяємо ваше горе, сумуємо разом з вами, підтримуємо вас у годину скорботи. Нехай світла пам’ять про Олега Олександровича назавжди залишиться в серцях близьких та знайомих, а Бог подарує йому вічне життя та спокій. Вічна пам'ять!