Невимовний біль: втрачаємо найрідніших….
Ще одне ім’я Захисника Петра Логвиненка навічно вписане в історію Сухополов’янської та Прилуцької громад. 27 жовтня 2025 року очільник Сухополов’янської громади Денис Росовський, секретар сільської ради Володимир Бобошко, староста Переволочнянського старостинського округу Ольга Сметанник, посадовці сільської ради разом із рідними, побратимами, друзями, односельцями провели в останню дорогу та вшанували пам’ять військовослужбовця, солдата Збройних Сил України Логвиненка Петра Сергійовича, уродженця с.Переволочна Переволочнянського старостату, серце якого зупинилося 25 жовтня 2025 року. Йому назавжди 30 років…
Народився Петро Логвиненко 24 березня 1995 року в с.Переволочна, Прилуцького району Чернігівської області. Навчався у Переволочнянській школі. Петро був чуйною людиною, виваженою та організованою. Захоплювався риболовлею та мисливством. Після закінчення 9 класів вступив до Прилуцького технічного фахового коледжу, а після закінчення коледжу вступив до Сумського державного університету. Працював у ТОВ «Наташа Агро», у ТОВ «Батьківщина», а на початку повномасштабного вторгнення в «Автостраді». З квітня 2022 року захищав Україну на Східних кордонах, а саме на Донецькому напрямку. Мав позивний - «Охотник». У листопаді 2022 року отримав тяжке поранення, після чого проходив лікування. Вже після лікування з грудня 2023 року був переведений до військової частини в м.Прилуки, де з родиною проживав останні роки. 25 жовтня 2025 року життєвий шлях солдата Петра Логвиненка обірвався..
Петро Логвиненко назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів та побратимів, як людина з добрим і чуйним серцем. Прилуччина втратила одного зі своїх найкращих синів. Петро Логвиненко був справжнім патріотом, відданим військовослужбовцем. Він завжди вірив в Україну і боровся за її свободу. У глибокому смутку залишились рідні Петра: мама – Надія Єлисеївна, тато – Сергій Миколайович, брат – Сергій, дружина – Марина та донечка Меланія..
Поховали Захисника на міському цвинтарі Горова Білещина ( м.Прилуки) на Алеї Героїв.
Сільський голова Денис Росовський від імені депутатського корпусу та виконавчого комітету висловлює щирі співчуття рідним Захисника. Ніщо і ніколи не заспокоїть серця після втрати рідної людини. Це біль, який пронизує, який не вщухає і до якого ніколи не можна звикнути, якого не можна пробачити. Нехай душа воїна Петра знайде вічний спокій і стане ще одним Ангелом-охоронцем для нас, для України!
Пам'ять про воїнів – це святий обов'язок кожного українця. Ми не маємо права забувати їхні імена, їхні обличчя, їхні вчинки. Кожен з них – це окрема історія мужності, відданості та любові до Батьківщини. Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!
