Невимовний біль: втрачаємо найрідніших….

На жаль, війна триває: втрачаємо найрідніших…. Сьогодні у Знам’янському старостаті  Сухополов’янської громади у невимовному горі дві родини Захисників:  Олексія Маслієва та Володимира Копки.

21 січня  2026 року  очільник Сухополов’янської громади Денис Росовський,  секретар сільської ради Володимир Бобошко, заступник сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Олександр Ромашко, керуючий справами виконавчого комітету Валентина Харченко, староста  Знам’янського старостинського округу Світлана Барвінченко, депутати сільської ради, посадовці сільської ради  разом із рідними,  побратимами, друзями, односельцями  провели в останню дорогу та вшанували пам’ять загиблого Захисника   Маслієва Олексія Юрійовича та Захисника, серце якого зупинилося - Копки Володимира Миколайовича.

Маслієв Олексій Юрійович народився 12 квітня 1973 року в місті Ахтубінськ Астраханської області в сім'ї робітників. У 1980 році сім'я переїхала в село Знам'янка, де  Олексій закінчив Знам'янську середню школу. У 1990 році служба  в армії  на Камчатці в ракетних військах. Після служби працював водієм в колгоспі  села Знам'янка. Потім працював електриком, будівельником у місті Київ. 26 грудня 2022 року став до лав Збройних сил України. Сім'ї не мав. На жаль, 04 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання  на Запорізькому напрямку загинув захисник з с.Знам’янка (Знам’янський старостинський округ), Маслієв Олексій Юрійович.  Захиснику назавжди  50… У глибокому смутку залишилася мама  Ніна Олексіївна та двоє рідних братів Віталій і Богдан.

Копка Володимир Миколайович народився  02 липня 1971 року в с.Знам’янка. Закінчив 8 класів Знам’янської середньої школи. Далі навчання у  Ладанському ПТУ на зварювальника. Потім служба в армії. Деякий  час проживав у м.Каневі. Одружився. Має доньку Яну. Після розлучення   повернувся у село Знам’янка Прилуцького району Чернігівської області. У громадянському шлюбі  народився  син Матвій. У 2015 році безпосередньо брав участь у антитерористичній операції (АТО), забезпеченні її проведення, захисті незалежності, суверенітету та територіальної  цілісності України у м. Сєверодонецьк Луганської області.   09 листопада 2015 року отримав статус учасника бойових дій (УБД). Із 11 жовтня 2019 року  по 23 березня 2020 року брав участь  у здійсненні заходів   із забезпечення національної  безпеки,  обороні, відсічі і стримуванні збройної  агресії рф в Донецькій та Луганській областях. У  2022 році, коли розпочалося повномасштабне вторгнення рф на територію України брав  участь в обороні Києва. Був ранений і лікувався в м.Чернівці. Серце захисника зупинилося в рідному селі Знам’янка 18 січня 2026 року. Йому назавжди 54 роки.У глибокій скорботі залишилися  цивільна дружина Олена Юріївна, син Матвій, а також донька Яна.

Поховали  Захисників на сільському кладовищі у селі Знам’янка Прилуцького району Чернігівської області.

Виконавчий комітет сільської ради, депутатський корпус Сухополов’янської громади висловлюють щирі співчуття рідним та близьким Захисників! Щиро поділяємо горе сімей та схиляємо голови в глибокій скорботі. Пам'ять про воїнів – це святий обов'язок кожного українця. Ми не маємо права забувати їхні імена, їхні обличчя, їхні вчинки. Кожен з них – це окрема історія мужності, відданості та любові до Батьківщини. Вічна та світла пам’ять!