МАЦІЇВКА ТУРИСТИЧНА!

Село Маціївка Сухополов’янської ОТГ розташоване на відстані 11 км від районного центру — міста Прилуки Чернігівської області . Взяло назву від прізвища першого поселенця Мацака, який поселився тут ще за монголо-татар. Перша писемна згадка про Маціївку датується 1619 роком. Але за даними арехеологів село існувало набагато раніше з епохи палеоліту. Із фольклорних джерел відомо, що в селі жили козаки та селяни, а населений пункт входив до полкової сотні Прилуцького полку.

Маціївка має п’ять кутків: Село, Гора, Церкв’янське, Ковалівка та Юхнівка. Неподалік села розташовані ліси – Густинський та Дуброва.

У 1886 р в селі нараховувалось — 149 дворів казенних селян, 2 двори козаків — 747 жителів). Діяла нова (зведена 1853 року) дерев’яна церква, шинок, 20 вітряків, олійниця.

Алея вікових ялин, глоду і велетенський волоський горіх – це залишки саду, насадженого місцевим вчителем Мірютою Петром Івановичем і його сином, на той час студентом Уманського сільськогосподарського технікуму, в подальшому учнем Вавілова М.І., всесвітньо відомого вченого селекціонера-генетика Мірютою Юрієм Петровичем.

Наразі у селі проживає всього 25 жителів. Але первозданна природа приваблює пасічників. У весняно – літньо - осінній період село оживає. Сприятливі природні умови дали можливість розвиватися бджільництву в Маціївці з сивої давнини до сьогодення. Тому саме це стало візитною карткою села і регіону.

Майже по всьому селу розташувалися пагорби, в яких дуже легко заблукати. Затишні місця з незвичною природою, відкриті галявини і тераси, густі зарослі, де переважають листяні дерева – все це місцеві називають «Маціївськими Карпатами».

Маціївка має чудові історико-етнографічні та географічні передумови для зеленого туризму в усіх його проявах. Адже, найціннішим туристичним ресурсом села є мальовнича українська природа, дефіцит спілкування з якою переживає більшість мешканців міст. Тут є можливість поєднати відпочинок із пізнанням свого народу, його культури та традицій, історії рідного краю. Усе це може бути не лише цікавим, але й видовищним.

Пасіка «ДиВоМед» (її власниця голова ГО «Бджолярі Прилуччини» Тетяна Жилкіна) розміщена на околиці села Маціївка, далеко від промислових та індустріальних центрів, поблизу великого лісового масиву.

Тут Вас ознайомлять із однією з найдревніших культур людства — культурою бджільництва - із біологією, фізіологією та соціологією бджолиної родини, її складом і функціями окремих особин, відкриють таємницю створення меду.

Особливістю етно-пасіки «Диво-Мед» є колекція вишиванок, рушників та ляльок-мотанок. Є на пасіці і хатинка української міфології, у ній живе «Доля». Доля — образ вітчизняної міфології, який у народних повір’ях асоціювався зі щастям. За уявленнями предків, кожна людина має свою долю, яка безповоротно диктує, скільки їй жити і як їй жити. Як стануть зірки та планети у час, коли народиться людина – так і спланують їй подальше життя. Біля Долі загадують бажання, а стрічку вішають на дереві «Бажань».

Візитівкою екскурсії є майстер – класи виробів з глини та воскових свічок. А приємним завершенням маршруту є дегустація різних сортів меду, трав’яного чаю і варення з бузини, а влітку – нетрадиційної для Прилуччини страви – борщ з малиною.

Для кожної людини пізнання світу починається передусім зі свого рідного краю, своєї Батьківщини. За допомогою мандрівок людина пізнає навколишній світ, накопичує досвід, отримує нові враження, що здебільшого позитивно впливає на фізичне і психічне здоров’я.

Після утворення Сухополов’янської громади, еко-туризм у селі Маціївка отримав своє «друге дихання», в яке, нажаль, внесла корективи війна.

Але, усі ми щиро сподіваємося, що Маціївка буде одним із найулюбленіших місць любителів природи України.

А коли все буде добре – будуть у Маціївці і інші нетрадиційні страви… Обов’язково будуть!