A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Сухополов’янська громада
Чернігівська область, Прилуцький район

СУХОЯРІВКА

Дата: 30.04.2020 13:10
Кількість переглядів: 208

Село Сухоярівка розкинулося на широкому мальовничому пагорбі. Поряд з Малківкою. Зараз у цьому привітному, зеленому селі проживає небагато людей. Раніше воно називалось хутір Сухоярівський, хутір Климачі. В кінці ХVІІІ ст. існували два хутори Сухоярівські: один  -  у верхів’ї річки Линовиці, інший - на Дубовогаївському шляху. У 1797 році в обох цих хуторах налічувалось разом 46 душ чоловічої статі податного населення, що свідчить про можливе заснування  поселень за часів полкового устрою. Ці ж два хутори позначені на карті 1804 року.

На карті повіту 1869 року позначений хутір Климачі, а назва другого хутора - Сухий ярок. Можна припустити, що близько середини ХІХ ст. біля хутора Сухоярівського, розташованого у верхів’ї річки Линовиці, був населений хутір, який здобув назву Климачі. Назва його походить від прізвища засновників (згідно з метричними книгами Климачів у хуторі була більшість). Пізніше обидва хутора злилися в один. Що стосується хутора на Дубовогаївському шляху,  то він в ХІХ ст. змінив назву на Сухий ярок (називався так тому, що в хуторі вода була дуже глибоко). Далі, можливо, звався х. Сухоярівський, а на початку ХХ ст. зник зовсім. Хутір Сухоярівський (Климачі) був приписаний до парафії Михайлівської церкви с. Богданівки. У 1910 році у хуторі було 281 жителів, діяла школа грамоти. До 1951 року в хуторі існувала сільськогосподарська артіль „Червоний очаг”. Минали роки. І у 1958 році х. Климачі перейменували на село Сухоярівку.

У селі мешкають українці, переважно з українськими прізвищами: Кривошей, Лесик, Антоненко та інші.

Поширені в селі і прізвиська. Здебільшого вони походять від власних імен: Макаришині – від Макара, Овсійові – від Овсія, Євгейові – від Євгея. Одна сім’я носить прізвисько Мадярові. Розповідають, що на одному з весіль, дідусь (коли почали танцювати), запропонував станцювати по-мад’ярськи, тобто по-угорськи. Станцював той дідусь, а рід відтоді називають Мадярові. І.М. Антоненко носить прізвисько „Галі завезеної”, бо мати була завезена у Сухоярівку з іншого району.

У вересні 2003 року у оселях запалав газ. Не кожне село може похвалитися тим, що має  газ - у Сухоярівці можуть.

Дружні та роботящі люди живуть у Сухоярівці. У їхніх душах  не гасне іскорка сподівань на краще.

Інформація взята з книги Мій рідний край, моя земля Прилуцька / Прилуцька район. централізована бібл. система. – 2 – ге вид., доп. / Упор.: Г.М. Горіла, Н.Г. Рябова. – Ніжин: «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2008. – 172 с.: іл.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь