A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Сухополов’янська громада
Чернігівська область, Прилуцький район

МИКОЛАЇВКА

Дата: 30.04.2020 13:18
Кількість переглядів: 141

Село Миколаївка… За переказами на півдні села, на відстані двох кілометрів було розташоване укріплення Городище. Вперше Миколаївка згадується у XVIII ст., входила до Басанської сотні Переяславського полку. У 1787 році в селі мешкало 366 душ селян, які належали графу К.Розумовському. Згідно з реформою 1861 року в Миколаївці було засноване Волосне правління тимчасовозобов`язаних селян, якому підпорядковано дві сільські громади (953 ревізійні душі).

За документальними даними в 1640-1650 роках на даній місцевості проходили бої між українськими козаками і шляхтою.

На заході села розміщені могили 1778 року.

Землевласниками в селі були К.Г. Розумовський, поміщиця Лівен та пан Васильчиков, який жив у с. Середовка. У пана Васильчикова був управитель Краман - німець, про якого в народі і зараз гуляє погана слава. Дуже вже жорстоким був цей управитель.

Село Миколаївку з усіх сторін оточувала річка Перевід. Раніше, як говорять старожили, була вона судоходною. Але зараз стала болотом і майже зникла з карти села. У 1868 році в Миколаївці була збудована  дерев`яна Миколаївська церква, яка проіснувала до 1937 року. Існують перекази, що через Миколаївку їхала цариця Катерина і чимось їй не сподобалась споруда  -  цариця повеліла, щоб збудували нову церкву.

В той же час в селі був шинок, крамниця, кузня, 22 вітряки та 2 олійниці.

У 1903 році діяло земське початкове однокласне училище, в якому навчалося 114 хлопчиків і 39 дівчаток.

5 грудня 1905 року миколаївці розгромили економію Васильчикові. Цей бунт було придушено, а майно  повернено поміщику.

У селі Миколаївка збереглися старі назви вулиць та кутків. Провулок Садовий походить від великого колгоспного саду, що ріс уздовж київської траси. Хоч  сад і викорчували, та назва залишилась. Центр села Миколаївки має назву Хутір. Назва пішла від того самого хутірця, який і почав село. Острів - люди селились далеко від центру, наче на острові. Праворуч  – куток Хуторець. Ще є Куточок, де живуть люди лише в одній хаті, а раніше тут було кілька хат.

Навколо села - поля з дивовижними назвами Солонці – від солоних ґрунтів. На полі був високий горб з верхом - поле назвали Вершина. Між Погребами і Миколаївкою колись була фортеця - від  цього поле отримало назву Городище. Може, ховає воно якісь історичні секрети?

Родючі землі, чудова природа. Тому й селились тут люди. В селі розповсюджені такі прізвища – Сорока, Ворона, Півень, Мазай, Овчаренко, Хижняк.

Збігають роки…Село пустіє... Молодь виїхала, а старі доживають свого віку. Зараз село Миколаївка налічує 45 дворів, населення 96 чол.

Інформація взята з книги Мій рідний край, моя земля Прилуцька / Прилуцька район. централізована бібл. система. – 2 – ге вид., доп. / Упор.: Г.М. Горіла, Н.Г. Рябова. – Ніжин: «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2008. – 172 с.: іл.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь