A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Сухополов’янська громада
Чернігівська область, Прилуцький район

МАЦІЇВКА

Дата: 30.04.2020 12:43
Кількість переглядів: 124

Красиве українське село Маціївка. Зелені болота, луки, яри – все тут є. Затишні лісосмуги дарують спокій і бадьорість людині, яка стомилася. А назву свою село взяло від прізвища першого поселенця Мацака, який поселився тут ще за монголо-татар. Перша писемна згадка про Маціївку з’явилася 1619 року. Крім того що воно красиве, родовід його сягає в глибину століть. З фольклорних джерел відомо:  першими поселенцями були козаки та селяни. Вільними були тільки 10 козацьких сімей. Селяни працювали на Густинський монастир.

Село Маціївку розділяє на три частини великий яр. Одна частина має назву Гора, від болота і Густинського лісу – Село. А центральна частина села носить назву Церкв’янська. Назва походить від колишньої церкви, яка була побудована в центрі села. Ковалівка – частина села, яка тягнеться вниз до яру від центру на північ.  В минулому там жили ковалі – найшанованіші люди в Маціївці. Куток Юхнівка. Походження назви невідоме, але припускають, що жив там господар Юхно зі своєю родиною.

В Маціївці проживають переважно українці. Найпоширеніші в селі прізвища Ведмідський, Кашуба. Як і скрізь по селах, мають сельчани і прізвиська, від дідів та прадідів. Чугунці -  покійний Костюченко Т.І. працював на залізниці (на „чугунці”, як кажуть в селі).

Чухрая Андрія прозивали Акробат. Неабиякої сили чоловік, часто виступав на сцені свого села та сусідніх сіл із силовими вправами.

На околиці Маціївки є старовинний сад,  близько 5 га. Ростуть тут переважно яблуні, горіхові алеї два рази пересікають сад, а з двох боків він оперезаний алеями з глоду. Є там і ялинові алеї. Цей сад був посаджений вчителем місцевої школи Мирютою Петром Івановичем. Пізніше господарство розкуркулили, а його самого вислали. Будинок, який знаходився на території саду, після війни був перенесений в центр села і довгий час в ньому була контора колгоспу.

На півдні села знаходяться яри: Соболів та Карпенків, назви яких походять від прізвищ жителів села. Неподалік від Маціївки вільно розкинулось урочище Дуброва. Дуби, берези, липи, осики переважають у цьому мішаному лісі. А схили Соболевого та Карпенкового ярів засадили березовим лісом у повоєнні роки.

На південному боці села, десь за 200 метрів, на болоті (пасовище) є криниця. Нині вона загороджена лісою. Чисті джерела її б’ють з-під гори. І поки живі життєдайні джерела, житиме і Маціївка, село древнє і невмируще.

Інформація взята з книги Мій рідний край, моя земля Прилуцька / Прилуцька район. централізована бібл. система. – 2 – ге вид., доп. / Упор.: Г.М. Горіла, Н.Г. Рябова. – Ніжин: «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2008. – 172 с.: іл.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь