Неймовірні села нашої громади

Цивілізація людства має одну особливість - міста збільшуються, займають все більшу площу і при цьому поглинають приміські поселення. У великих містах цілі мікрорайони носять назви сіл, що колись знаходились на цьому місці і жили своїм тихим сільським життям.

Серед мальовничих розлогих полів та лісосмуг, у яру, лежить невеликий, колись гомірливий та густонаселений хутірець. З діда-прадіда його назва Ярова, або Низова Білещина. Хуторянам завжди чогось хотілося називати його Низова Білещина. Може тому, що поруч на горі Горова Білещина? З вуст у вуста передають  легенду про назву хутора, яка документально не підтверджена. Якийсь собі пан Білецький мав дві доньки. Як весільний посаг подарував він їм два хутори. Один з них був на горі – Горова Білещина, інший у яру – Ярова Білещина.

Згідно з легендами назва с. Білещина з’явилася так. Навкруги Прилук земля належала панові Білецькому, який мав дві дочки. Коли прийшла пора дівчатам виходити заміж, пан подарував одній хутір, який розташований на горі – Горову Білещину, а іншій – Ярову Білещину або Низову.

На північному сході Прилуцького району у верхній течії ма­льовничого лівобережжя історичного Удаю розкинулось давнє село з поетичною назвою Високе. Документальні відомості про походження назви села, на жаль, не збереглися. Та за переказами, за давніх часів, у цьому місці проживав полковник на прізвище Висоцький. Тому сучасна назва села дякує саме його імені. За іншими переказами, назва села пішла від його географічного положення - знаходження високо, на найвищому березі річки Удай.

Село Ряшки, за переказами, які дійшли до наших днів, виникло у глухій лісисто-болотистій місцевості. Три брати (старший з них на ім'я Рясина) були зіслані в місця, як карні злочинці і побудували хутір за річкою Смош. За іменем першого поселенця село начебто і стало називатись Ряськи (пізніше назва змінювалась Ряжки - Ряшки). Вперше село згадується у 1629 році.

Далеко від Прилук, серед широких полів, низин та боліт, загубилося село Погреби, одне з найстаріших сіл Прилуччини. Перекази свідчать, ніби вже в XVI ст. на берегах річок Супій, Перевід, Трубіж було чимало значних сіл, в тому числі і село Держикрай або Перевід. Перша назва походить від назви укріпленого городища на річці Перевід, друга - від назви річки.